Орендуйте Fiat Egea

Якщо загалом, у підсумку, оренда пройшла нормально. Тобто, ми отримали відповідний автомобіль, щоб здійснити задуману подорож. Але на різних етапах були деякі незручності. Починаючи з того, що в початково замовленому автомобілі, за замовлення якого я вніс передоплату, мені відмовили (як я зрозумів, відмовив прокатник). Я спочатку вже вирішив, що необережно скористався послугами шахраїв. На щастя, виявилося, що це не так, оператори TakeCars вийшли на зв'язок і досить швидко домовилися з іншим прокатником. Це мене заспокоїло, і тут був перший підступ - я не одразу звернув увагу на те, що замість початково замовленого авто з двигуном 1.5 л, мені надіслали ваучер на авто 1.2 л. Оскільки я планував подорож з досить далекими переїздами, отримати машину з надмірно слабким двигуном було б неприємно. Коли пізніше я це помітив, я змирився з цим фактом і вирішив уже нічого не змінювати, бо на це вже могло не вистачити часу. Коли настав день отримання автомобіля, в листуванні з представником прокатника я отримав повідомлення, що замість Fiat Egea мені пропонується Renault Clio. Це більш компактний автомобіль, але познайомившись на той момент з умовами руху в туристичних районах міст Туреччини, я погодився, тим паче, що представник запевнив мене, що цей Renault Clio все ж оснащений двигуном 1.5 л. Однак коли автомобіль був мені доставлений, виявилося, що об'єм двигуна не 1.5, а лише 1 л. На мої протести я отримав відповідь, що в попередньому повідомленні, де згадувався двигун 1.5 л, була допущена помилка. Але оскільки в договорі з цим прокатником була вказана машина з двигуном 1.2 л, він вирішив, що мене влаштує і 1 л. Дуже дивна логіка, з огляду на те, що спочатку мені все таки потрібен був автомобіль 1.5 л. Щоб розв'язати проблему, мені було запропоновано дістатися до гаража прокатника, де мені обіцяли надати все ж таки авто з двигуном 1.5 л, і з автоматичною коробкою передач, але на 50 євро дорожче. Вибору не було, оскільки нам уже необхідно було вирушати. Через описані нестиковки ми втратили близько 2 годин часу. Прокатник не погодився поступитися мені в ціні, незважаючи на доставлені незручності. Подальша експлуатація автомобіля мене повністю задовольнила. Однак під час повернення авто знову сталися невеликі нестиковки з прокатником. Коли я дістався до місця передачі авто, то зв'язався з представником, з метою уточнити суму оплати за користування платними автомагістралями. У відповідному повідомленні він вказав суму в 2800 турецьких лір. Однак коли за автомобілем приїхав водій, він зажадав 3800 лір доплати за платні автодороги. Я показав йому листування з сумою 2800 лір, після чого почалися приблизно півгодинні переговори з представником прокатника, який без вибачень просто сказав мені, що помилився і що йому неприємно чути від мене слова, які немов би викривають його в нечесності. Хоча все, що я сказав, було просто повторенням його власних слів про 2800 лірів. У процесі листування, мені надали табличку з розрахунком мого боргу за проїзд платними дорогами із сумою в 3800 лір. Так, я допускаю, що з його боку це могла бути помилка. Але чому у всіх цих помилках мають бути винні клієнти? Я набрав необхідну суму для передачі через водія, але в останній момент цей водій повернув мені частину набраної суми, показавши жестами, що не візьме більше. Не знаю достовірно, як усе це розуміти. У всьому відчувався якийсь безлад. Але в підсумку ми розлучилися без претензій. Не можу сказати, що все це помітно засмутило мене. Просто це залишило якісь спогади про незручності, яких, здавалося б, було легко уникнути за більш чіткої організації роботи прокатника.